Хто ж такий фахівець.

Погодьтеся було б парадоксально сказати «фахівець створив Успенський собор» або «спеціаліст Шехтель розробив проект особняка». Безумовно, всі вони були фахівцями у своїй галузі, але назвати їх такими було б просто блюзнірство. А чому? Напевно, тому що існує різниця між тим бути «фахівцем» або бути «майстром», «творцем» або якщо хочете «автором».

Я думаю зараз саме час спробувати дати визначення такого поняття як хто ж такий фахівець. «Спеціаліст» це людина, що застосовує на практиці отримані раніше знання і навички. Тобто, висловлюючись простою і зрозумілою мовою «спеціаліст» подібно роботу в якого була закладена програма виконує свою роботу з точністю до своєї кваліфікації. «Висококласний спеціаліст» виконує роботу з мінімальними похибками. А фахівець більш низького рангу може дозволяти собі більш широкий діапазон похибок. Що звичайно ж, зрештою, позначається на його іміджі. Це як застаріла модель комп'ютера, яка справляється тільки з текстовими програмами. Для графіки ж потрібен більш сучасний і більш потужний комп'ютер. Та й завдань сучасного комп'ютера доводиться вирішувати у багато разів більше, ніж комп'ютера десятирічної давності. Так само і з фахівцями. Більш сучасний і більш комунікабельний спеціаліст зараз в пошані і в моді. Адже доводиться вирішувати стільки програм і поставлених завдань, що не багато справляються. А якщо є потреба бути попереду планети всієї, то потрібно викладатися на повну котушку.

І тут у мене знову виникає питання. Як довго може витримати фахівець, навісити на себе стільки складних завдань? Він все вирішує і вирішує, робить і робить, а реальних результатів цього домогтися все складніше, тому що з'являються все більш сучасні і більш потужні моделі фахівців. Знайома картина? Повертаючись в область проектування, якщо 7-10 років тому людина, яка знає Автокад був на вагу золота, то зараз практично всі володіють багатьма програмами, які складніше і потужніше. Фахівці того часу просто вже стають металобрухтом. Якщо звичайно не намагаються бігти в ногу з часом, поки є сили. А коли сили закінчаться, що буде? Не дуже весела картина, правда? Тим більше, що це чекає на кожного незалежно від ступеня і кваліфікації.

А тепер давайте уявімо на мить Федора Осиповича Шехтеля за комп'ютером. Як він прагне наздоганяти час, ставлячи собі всякі модифікації. Як він намагається з найбільшою реалістичністю передати падаючу тінь від люстри відображену в паркеті. Уявили? Посміхнулися? Мені здається це так само можна віднести до розділу «абсурд» або «нонсенс». І знаєте чому? Тому що майстри своєї справи вище подібних речей. І навіть якби в той час існував потужний комп'ютер з навроченими програмами, нічого б у нього не вийшло, якби він намагався бути не тим ким має.